Прилину до Тебе невинними рухами І все шепотітиму ніжно: «Люблю»… Ти, очі закривши, кохатимеш вухами, Мелодію долі, почувши свою… Принишкну тихенько, милуючись косами, Вдихну інстинктивно я їх аромат… «Ти пахнеш ваніллю, солодкими росами, Нектаром троянди омріяних свят»… І кожну краплину, як мед, цілуватиму, В полоні триматиму спраглі вуста… «Тебе не стомлю, почуттям дивуватиму, Щоранку почавши з нового листа»… І плечі укрию п’янкими обіймами, Здійму я долонями трепіт грудей… Стікатиму хвилями вниз чудодійними, Бо: «Ти – найкрасивіша в світі людей»… Ти будеш вогнем і бажанням світитися, А я у сплетінні палатиму ніг… «Кохана, не хочу я вже зупинитися, Бо ще не розтанув взаємності сніг»… Ти очі відкриєш, мов сон видихаючи, З любов’ю покличеш мене на ім’я… Прилину до Тебе, нестримно кохаючи, Почувши: «Ти – мій…» і сказавши: «Моя…»
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
