Ти попри все, Кохана, будь… Така гармонія в Тобі, Про Щастя мрії не забудь, І Ти не згубишся в юрбі… Ти попри все, Кохана, сяй… Обличчям, полум’ям очей, Собі – найперш – пообіцяй, Що Ти не згаснеш між ночей… Ти попри все, Кохана, йди… Ну й що, що віхола мете? Та навіть в люті холоди, Тепло знайдеш Ти саме те… Ти попри все, Кохана, знай… Життя – пусте без Почуття, Торкнися серця, розпізнай, І мрія втілиться в Життя…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 