"Так ніхто не кохав... Серед тисячі літ, лиш приходить подібне кохання..." Я любила... Ти знав? Засинала і вірила зрання... І сьогодні турбує не біль... Не шукаю нових я побачень... Та хотіла б почути "пробач"... Відпустити з душі старих значень... Ти хотів, я пішла... Не померла, не згіркла, не впала... Відпустила, бо ти не любив... І лиш я, щосекунди трималась... Та зцілив моє серце Господь... Навіть усмішку вмію носити... Так, я мріяла бути удвох... І горіла щоб спільне створити... Ти хотів... Я пішла у своє... Я примулки в стежках своїх сію... Там де жив, мій самотності страх... Ти навчив... І найбільший мій страх ти розвіяв... Я боялась від тебе піти... Що пройде день і другий без тебе... І готова була все знести... Лиш не холоду вічного твого... Я пішла... Ти мене відпустив... Та й мене не тримав ти ніколи... Я обрала слідом іти і сама одягала окови... Я пішла... І крізь страх прожила... Крізь вогонь я згоріла... Втонула... Я ступаю - я досі жива... І відновлюю силу і крила... Так ніхто не кохав... Я молила у Бога любові... Я любила всім серцем - ти ж знав... Та любов я крізь холод згубила...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
