Я пив найсмачніший чай… З узвару душі немов… Уперше, не зазвичай… У ньому була Любов… Вбирав я Твоє тепло… І цукру було якраз… Затишне, бажане тло… Вдихав аромати нас… Губами Тебе плекав… І смак цей не розгублю… Не хочу гірчинок кав… Ще більше Тебе Люблю…
Загалом вірш вразив глибиною, щирістю, майстерністю і водночас простотою. Щодо майстерності, то відзначу, що звичайне чаювання тепер стало символом справжньої любові! А фінал: "Ще більше Тебе Люблю" дуже сильний. Дякую за вірш!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
