Є ті стежинки де лиш я ступала, бо лиш мене пускав ступити Бог... Я там ніколи лиха не лишала... А лише мрії сіяла про двох... Торкалась ран... І відчувала в рази... Ні разу не злякала глибина... Та я ж ніхто... Завжди я знала скажеш... А я як котик знала є тепло... Тепер ловлю я сонячне проміння і знаю, що достойна й не пуста... Я є, я не пуста і світу цінна... І світ цінує все моє нутро... Чи знаєш хто я? Чи ж я дійсно горе? Твоє нещастя, прислане з Небес? Та я любові є безкрайнім морем... Як триколірний котик талісман... Я не приношу чужим душам горе... Лиш може як любов не маєш сам... Я ніжність слів і дотик мій солодкий... Я щедра й плодотворна як земля... І я дарую серцю тонкі ноти... Хоч маю може не тоненький стан... Я не така як всі, не всім я люба... Не кожен втілить алхімічний стан... Не цінні маю лиш для того грані... Хто солод їх пізнати не зумів... В мені любов, що ніжна наче котик... Зі мною солодко і в сні... Може я сон?:)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
