І ніби схожий, та чи знаю хто ти? Конфлікт в душі із розумом моїм... Вона у першості вирішувала доти... Відчувши ж звіра, я керуюсь ним... І розум має завжди мову фактів... Прийняти версію не дасть лише одне... Бажання було бачити найкраще, в тобі, з тобою... Та і це мине... Любов не вмерла, бо не має фальші... Та волі більше серцю я не дам... Хоч ще люблю... Й буваю в горя хащах... Та нівечити більш себе не дам... Скажи мені, чи став тепер щасливий? Наситив болем свій звіриний фас... Чи чесним був, любив, чи був правдивим? Чи ти ілюзія і в профіль і в анфас... Я не шкодую, що любила щиро... І вірністю тебе не прокляла... Я бачити в тобі найкраще вміла... Хотіла бачити... Мабуть, чого нема... Хай будуть ці слова мої насінням... Хай правдою у світ мені зростуть... Щоб не плекала я ілюзій дивних... Нехай проявлять дійсну правду й суть...
Любов не містить фальші. Там, де фальш, немає любові.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Там, де фальш, немає любові. 