Дивлюся на Тебе закоханим поглядом,
Так ніжно, як можна лишень уявити,
Проймає свідомість то жаром, то холодом,
За Тебе я дякую Долі і Світу…
І важко повірити, бути Щасливим,
Крізь всі остороги і прірви, і відстані,
І стукотом серця, і словом пестливим
Шукаю шляхи до взаємності істинні…
Торкаю душею найтонші матерії
Вбираю від Тебе енергію шкірою,
Тихенько долаю незвідані прерії,
Вуста напуваю Твоєю довірою…
Ти світишся світлом, мене надихаючи,
Спросоння обійми співають сюїту,
В Тобі розчиняюсь нестримно Кохаючи,
Бо дякую Долі за Тебе і Світу…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
2
