Дивлюся на Тебе закоханим поглядом, Так ніжно, як можна лишень уявити, Проймає свідомість то жаром, то холодом, За Тебе я дякую Долі і Світу… І важко повірити, бути Щасливим, Крізь всі остороги і прірви, і відстані, І стукотом серця, і словом пестливим Шукаю шляхи до взаємності, істинні… Торкаю душею найтонші матерії Вбираю від Тебе енергію шкірою, Тихенько долаю незвідані прерії, Вдихаю цілунком жадану довіру… Ти світишся світлом, мене надихаючи, Спросоння обійми співають сюїту, В Тобі розчиняюсь нестримно Кохаючи, Бо дякую Долі за Тебе і Світу…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
