Пт, 09.01.2026, 07:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1078]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [556]
Вірші про Україну [1518]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [230]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [109]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [52]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1016]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [668]
Вірші про чоловіків [118]
Вірші про військових, армію [223]
Вірші про Перемогу, війну [456]
Вірші про кохання [3453]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [721]
Вірші про свята [205]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [124]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [349]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4562]
Філософам [1321]
Громадянину [935]
Метафізика [162]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 788

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

ОСІНЬ І ЛІТО

ОСІНЬ І ЛІТО

Пройшлася осінь кралею в саду,
Торкнулась пензлем мо́го серця стиха,
І ніжність розчинилась, як в меду́,
У погляді твої́м – небесна втіха.

Ти йшла, а вітер ніс мою́ печаль,
А зо́рі грали в тво́їм тихім смі́ху,
Я – осінь вже, я – осінь вже… на жаль,
І я моливсь за мить оту безгрі́ху.

Я – осінь вже, вже шати золоті,
А тво́ї ко́си в зе́лені і квіті,
Вони різня́ться навіть в темноті,
Я – осінь вже, а ти, красуне – в літі.

Твоя́ шикарна легкая хода,
І шурхіт листя тихий під ногами,
Мов спогад той, що в серці не зника,
Що плаче в снах і молиться словами.

Ти – літо ще, яке не знає втрат,
А я вже осінь з вітром у зіницях,
Ти – світла мить, я – тінь, що йде назад,
Ти – квітка, що пожовклій гілці сниться.

І все ж, коли ти усміхнешся знов,
Я вірю: осінь – це не мить прощання,
Це – зрілість, де кохання і любов,
Це – тиша, що дарує сподівання.

20.10.2025 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID:  1049879

Додав: klavysjka (20.10.2025) | Автор: © Королева Гір Клавдія Дмитрів
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Королева Гір - Клавдія Дмитрів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 238 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк

klavysjka: Дай бОже, щоб це все ні в кого не згасло ніколи! Хай всі зустрінуть і дочекаються!

klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на  сповіді все сказала. На душі стало легше.  А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz