| Я маю біль, він кольору твоїх очей...
Колись ці очі у пітьмі світили...
Вели у мрії вдень, й серед ночей...
Їх колір мала кожна моя мрія...
Мені вдавалось бачити весь світ...
Крізь них, як призму я сприймала долю...
Пройшов вже час... Ти все забути зміг...
Чому ж я досі не забула болю...
Коли у очі я твої дивлюсь,
я вже не бачу там нічого свого...
Не бачу світла і не бачу мрій...
Лиш біль...й стискає серденько тривога...
І жменя ненависних запитань...
Для чого Бог очам дарує колір?
Може щоб кожен розрізнити міг і знав,
який же колір є у його болю.
| 
у Вас 
