ТЕБЕ ОДНОГО СПРАВДІ Я ЛЮБИЛА, ПОЧУТТЯ СВОЇ ДО ТЕБЕ ДУМАЛА,ЩО ВІДПУСТИЛА... ТА ЩОСЬ БОЛИТЬ В ДУШІ І ТИ НЕ РОЗУМІЄШ, І ЩОСЬ КРИЧИТЬ В МЕНІ:"ВЕРНИСЯ,БУТЬ ЗІ МНОЮ Я Ж ЛЮБИЛА." ТЕБЕ ХОТІЛА Я ЗАБУТИ,СПРАВДІ,ХОТІЛА ВІДПУСТИТИ. ХОТІЛА ЗНОВУ Я ЛЮБИТИ ТА СЕРЦЕ ПЛАЧУ,ЖАЖДЕ ЗА ТОБОЮ. ДУША КРИЧИТЬ В МЕНІ:"ПРОСТИ МЕНІ,ТЕБЕ ТАК НЕ ХВАТАЄ.." ЖИТТЯ В МЕНІ ЗЛАМАВ ТИ І СЕРЦЕ МОЄТИ РОЗБИВ, СЛЬОЗАМИ ДОЛЮ ЗАТОПИВ. І ЯК МЕНІ БЕЗ ТЕБЕ ЖИТИ?! ЯК ЗМОЖЕ СЕРЦЕ ЩЕ КОГОСЬ ЛЮБИТИ? ЯК ЗМОЖУ Я? ЯК ЗМОЖУ ТАК БЕЗ ТЕБЕ ЖИТИ???...
дякую вам! я цю людину люблю ще від дуже раннього дитинства і сумніваюся,що зможу ще колись так сильно любити ,пробувала та не виходить,хоча я не можу сказати і цій людині ,що я її люблю....
Ніби продовження попереднього , і так хочеться деколи багато що сказати а немає чи не вистарчає слів .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
