Так, уже ніколи не буде «як колись». Я - погана радниця, але є жінки, що вміють то якось протолерувати... і все ж зберегти сім“ю (сподіваюсь, що не - руїни...)
[size=15]"Коли свій гріх залишиш за плечима І спраглу пристрасть утолиш свою, Скажи мені, з якими ж ти очима Повернешся в зруйновану сім’ю?" Ваші ,Катерино,слова треба донести всім покинутим дружинам,щоб вони не прощали такої зради і вчилися жити дальше,бо життя-випробування і не всі його зуміють пройти...
Діло не в тім - прощати чи не прощати, то вже як хто зуміє (простити - важче...)Але вішати голову - не варто, от що:)) Бо хтось розлюбив - не значить, що все скінчилось, світ повен чудових людей і зустрічей.
Ну що ж Ти так усіх розхвилювала? Вітрила я напнув, бо вітер є, У кожної сім'ї свої дев'яті вАли, Ти - моя пристань, Ти життя моє... Твій Капітан Nemo... Звичайно - 5.0. Вибачай за деякий спротив загальній темі, але так хочеться на Твій віршований біль відповідати віршованою ніжністю. справжньому митцю.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.
та
у Вас 
0
справжньому митцю.
