Так вереснево пахнуть квіти. Так мелодійно.. Так по суті. Мені так легко світ творити – спасибі за твою присутність в моїм житті, в моєму серці, в моїх думках, в моїх акордах… Так не осінньо сходить сонце – в мені так не осінньо сходить. Я думкою торкаюсь світу – хай буде тепло, буде ясно! Я дякую тобі за світло, за музику, за своєчасність… Життя прекрасно-загадкове – малюю сміх, малюю мрію… Я дякую тобі за слово, що серце тішить, серце гріє… Так вереснево пахнуть квіти у небо чисте, небо синє. Я дякую тобі, що світиш в моєму серці не осінньо.
Цікаві автори приходять але чому тоді вони відходять ... Ось запитання на посів у кожній небайдужій душі ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
1
Молодець, Іруся.
