Із небес я спускалась (і більш не вернуся туди). Обережно ступала, між зорями впасти боялась. Заміталися біло мої непомітні сліди. Я ішла, як вві сні (чи насправді - лише прокидалась?)
Об розлуку спіткнулась, - розсипався краплями біль... Не захмарюйся, любий, - тобі вже давно я простила. Із небес я спускалась, забувши про радість і хміль. До землі притулилась - знеможена, тиха, безсила.
Захисти, пригорни, поцілуй, зрозумій, відведи!.. Перелітня пора. Нетривка. Затуманена, - ось і Облітала з небес. Щоб забути про них назавжди. І не плакала, ні. Просто - дощ. Просто - сум. Просто - осінь.
Гарно, образно. Ви вже побували там, куди я ніяк не доберуся. Не шкодуєте, що повернулися саме осінньою порою? Чи забулися через роки небеса? Жартую...
Но-но-но на жарти таку тему переводити!!!!! Світланочко, ти в цьому вірші така, така... Така.. Не знаю навіть, як висловитися: щира, любляча...але до болю ображена... Ні, до крику!!! До розпачу, до знесилення... Так і хочеться тебе пожаліти і надавати "любому" стусанів!!! Ось!!!
Все ж таки потрібно прожити у житті такі неприємні моменти, щоб потім написати такий вірш, щоб аж мурашки по тілу... І знаю, що таке у мене, також, було, просто ТАК передати не вмію, на це потрібна Божа іскра.
Оксанко, Ваша Божа іскра освічує клавіатуру і Ви так само, як і поети, створюєте яскраві музичні сузір'я. Успіхів, успіхів і натхнення!..
Так, Натусю, нове життя і нове небо, ще вище. І з якого, можливо, ще болючіше падати... Але цього разу я буду хитріша: підмощу хмаринку із Вашої загадки
Деякі вірші просто вражають у своїх різноманітності і в тому як треба писати поезію . !!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
)
