Хай обнімає серце знову Печаль недоспаних ночей, - Ти подаруй мені любові Веселим поглядом очей. Нехай тебе я ще не знаю, А тільки вимріяв у снах, - Весняних сполохів розмаєм Мій уквітчай осінній шлях. Зігрій на мить зболіле тіло Теплом бажаного слівця, - Щоб почуття в мені горіли І пломеніли до кінця. Я проживу не раз, а двічі Й жагу кохати не згублю, - Щоб лише мовити у вічі: - “Люблю тебе!.. Люблю!.. Люблю!..”
Який ПРЕКРАСНИЙ вірш. Як гарно Ви, Вікторе, описали почуття кохання. Я Вам дуже вдячна за величезний позитив, за те, що Ви так умієте кохати. Я читаю, і посмішка не сходить з мого лиця. Браво!!! На "біс" прошу ще таких віршів!!!!!
У кожної людини почуття справжні. Комусь добре вдається їх донести до адресата, іншому не таланить це зробити, на жаль... Проте, всі ми прагнемо бути зрозумілими,почутими... Дякую.
І про любов знову слова і хочеться щоб разом ми прийшли до висновків - тільки разом можна зупинити зло і тільки з любовю іти вперед до нових вершин щастя , радості і життя .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
2
Скільки би років небуло, а кохати завжди хочеться.
