Любов не знає слова ні, Дарує світу радісні пісні; Зриває вітром листя клена, Шепоче нам про почуття шалені... На краю прірви нам кружляє, Нас манить...за собою закликає. Ми ж вірим, любим і тому йдемо, А потім разом з листям клена під ноги тій любові впадемо. Страшний бо оце знак... Любов тоді не знає слова так!
Повір: любов вже чула за часи Слова без ліку, й ті, яких не чутись... Хороший вірш, та збільшаться плюси, Коли Ти спробуєш на нього озирнутись... 4.0. і натхнення...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
