Не наснилося і не здалося, А згадалося знов залюбки. Колись хвилі духмяні волосся Пестив берег моєї руки. Пам’ятаю… А ти не забула У стіжку наших тіл один слід? Тихо плакала в лузі зозуля, Соловей усміхався їй вслід. Хоч давно це було, а забути Не вдається донині ніяк, - Поцілунків і радість, і смуток, І твоє несподіване: "Так”!..
Судячи з деяких твоїх віршів твої спогади мають чудове продовження. Я не заздрю.....але жабка, така маленька -маленька давить. Вікторе, вкотре переконався-пишеш гарно.
Михайле, просто інколи бажане видається дійсним, ось, часом, і фантазуєш собі щось. Головне, щоб комусь це було б хоч трошки цікаво читати. А пишу вже як вмію. Єдине, що знаю точно, - мої вірші легко читаються та запам'ятовуються. А заздрити не потрібно, немає чому. Правда. Дякую за коментар.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
1
твої спогади мають чудове продовження. Я не заздрю.....але жабка, така маленька -маленька давить. 
