Вчора з неба летіла манна.
Я ховала її старанно,
Бо зима, білолика панна, Зачепила об тебе оком.
Мозолі на руках – з лопату -
Стільки пір’я, і все лапате
( на перини не шкода трати!) -
Відгортала богемні вроки.
А, коли лютувала хуга,
І ридала надворі глухо -
Обіймала, щоби не слухав,
Як зима декламує хоку.
|