Я не вірю, що кохання умирає, -
Нісенітниця, простий самообман,
Не можливо себе вигнати із Раю,
Почуття - не трунок чи дурман.
Не реально: раз і розлюбити,
Бо любов чи є, а чи нема,
І не треба лез потрійних в бритві,
Щоб відчути: варто чи дарма...
Слід розважливо в коханні поспішати,
Бо захоплення і потяг так болять,
Коли зранку всі зникають шати:
Він - не принц, вона - без бальних плать.
Не паплюжу я душевні муки,
Бо найвища насолода - це любить
І любимим буть усім в науку,
Шкода: щастя рецептури не зробить...
Я з роками більш і більш кохаю,
День і ніч плекаю почуття,
Щиро вірю, що кохання не вмирає,
Бо без нього марне це життя...
|