Холодний звук – він душу не зігріє,
Захопить вірність, дух і сподівання,
Полонить світ, а серце вже не мріє –
Не має сліду від забутого кохання. Забутий погляд той, що був жаданим,
Його покинули бурхливі голоси,
Загоїлись болючі й дивні рани –
Їх жалісно топили сумніви роси. Чекай пощади, нагороди – ні,
Зі спогадами вітер відлітає.
На вірність присягаєш тій луні,
Яка тебе зі зрадою вітає. Ти знав, надіявся чи просто жив –
Однаково мені, та тільки те,
Що долі всемогутній ти схитрив,
У серці спогадом не заросте. Знайди зорю між іншими у небі,
Її сховай у щирій глибині,
Забудь себе, віддай чужій потребі,
А що зостанеться – залиш мені.
| 
у Вас 
