Я неголеним колись прийду до тебе, Щоб рука кололась на щоці, Щоб своїм розгубленим - не треба... Тамувать дрижання в тій руці. Дуже стомленим колись зайду до хати, Господи, благослови ту ніч, Ось він - я, поки що нежонатий, Та це швидко поправима річ. Я прийду! Хреста кладу на груди! Вогнище віршами розпалю, Я прийду, і як молитву буду Шепотіть, що я тебе люблю.
|