ПІТЬМА Розбите серце кров’ю плаче Чому не даш йому жалю Воно вискакує неначе – шукає вихід із вогню Серце кричить: "Тебе кохаю!" Але залиш мене прошу! Воно хотіло б знайти спокій Легкий душевний суїцид, Йому так тяжко повертатись в той морок наче антрацид Бракує бідолазі світла, бракує хворому тепла Зачинена немов у клітці, в якій дверей нажаль нема Знесилене важким коханням, Воно шука якісь ключі, Нерозуміє, що все марно Це чорна кішка у ночі... Жевріє ще якась надія, якась безглузда маячня Чомусь не вірить, що та мрія – Давно пішла, її нема...
|