Сижу на парі математики І думаю коли вона закінчиться? Щоб піти від цієї виховательки І скоріше з тобою зустрітися. А ти мене довго вже чекаєш Стоїш сама,задумана й сумна Моє ім"я в душі ти промовляєш Ідумаєш,чого мене нема й нема? Та ось,я майже біля тебе Обняв тебе,поцілував -Пробач,не злись на мене! Тобі я ніжно промовляв Та це вдумках у нього промайнуло- Він все ж на математиці сидів Здається все це було...або й не було Та він,можливо,це пізніше і здійснив
|