Подарував кохання, а натомість викрав душу… В твоїх тенетах я, лише твоя… Бездонний океан очей твоїх говорить, що пастка це, мені біда… Що у полоні і життя інакше, Що сонце світить і манить блакить… Усе, усе стає помітним: Думки, печалі і легенька тінь… Що всі фігури, люди - тільки ти. Усюди… ти… лиш ти… Що ранком ти і на вечерю… по обіді… І що немає більшої печалі Як за тобою зачиняться двері… Дорога в заметіль, загублений твій слід… Пусте життя, у серці лід І що нема життя, бо сенсом був лиш ти!.. Я закохалась… дійсно, це був ти!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:У своєму вірші ви застерігаєте від моральної сліпоти та закликає до переосмислення справжньої цінності людського буття незалежно від соціального статусу. Так, правильно ро
virchi:У творі ви показали типовий шлях подолання особистісної кризи: від руйнування через біль до відродження та нового розуміння себе. Кульмінацією стає момент "про
virchi:Центральна ідея твору - протиставлення небесного і земного рівнів буття. У небі орли досягають досконалої синхронності ("синхронності життєвих сил від крил"), де
у Вас 
0
