Вітер цілує мої уста Поряд з ним я не одна. Сонця немає, одна пустота І я наче знята з хреста. Ніч обіймає темним крилом Ти далеко, за чужим вікном. Місяць ховає свої сліди Коли ж ти прийдеш? Коли? Кімната втрачає свою акустику За зорі ховаються сни Слухаю тобою кохану музику. Коли ж ти прийдеш? Коли? На очі набігають сльозинки Такі малі і безмежні, Болючі, тверді, як градинки І думки мої обережні. Я спіткнулась об свої вірші, І втомилася йти до бою І не чую своєї душі, Але знаю – ТИ не зі мною. Коли ж ти прийдеш? Коли? Ти мене поцілунком врятуєш. Коли ж ти прийдеш? Коли? Але ж ти мене не чуєш?!
|