Три звичних слова Так чуть хотілося мені Та ти холодний , Там пустота в твоїй душі. Хай буде так, Хай ти не вмієш так любити, Хай ти не взмозі, три слова знову повторити. Тая кохаю в моїй душі горить вогонь. Прошу нетреба: холодних пауз та годин. Прошу нетреба: бо я незнаю, що робить, Бо я незнаю, дде серце моє де болить. Скажи навіщо, ти ті три слова говорив, Скажи навіщо, якщо мене ти любив! Не треба гратись, не треба тихих ніжних слів, Бо яне всилі себе вже потім зупинити, Бо я невсилі в собі кохання задушити. Тобі всерівно, незнаю нащо я тобі Незнаю хто ти, незнаю, що в твоїй душі! Хіба так можна, Хіба можливо так любити В словах кохання, нічого навіть не цінити.!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1787 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас