"Прогнати мов пташку із клітки".................Мабуть все занадто складно. Вірш мені дуже сподобався. І відчуття і емоції.....(чогось шкода ту, що так хоче Л Г. Може тому, що їй буде гірше ніж твому герою?) Декілька разів прочитав......гарно
Василю, а чого проганяти із клітки? Надоїло хотіти, чи у різних клітках закриті? Нічого дивного немає... Він хоче, треба їй радіти! В житті й по-іншому буває: Хотіть не вредно, Вредно - не хотіти!
А якщо серйозно, то гарний вірш , кожна поезія дає змогу зрозуміти автора, його філософію. Задумалася над цими рядками: "Бо вірність на вічність не схожа, Бо кажуть: любов – це полон".
Через кляті клітки багато птахів у неволі, але інколи клітки на мить бувають відкритими... Шкода тільки, що птахи вже звикли жити в неволі, що швидко повертаються до своїх кліток.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
По хвилі втрачати .... ніжно і сумно!
