Біль
Боїмось, ми, відкривати душу Замість того, щоб кохати - кажем "МУШУ", Щоб летіти, мріять й сподіваться Здатні лиш в полон чужий здаваться Стверджуємо, що не має гідних... Ось чому на світі стільки бідних... Душею... Хто взмозі назвать мене:"Своєю" Ми страждаєм... Бо робити що немаєм Одноманітно - жити без пригод... ... не нарікаймо, на життя-незгод Чому не любим ми, а нас, що мають? Лиш ангели нестерпно на небесах страждають... За рід людський... За те що, Ти, такий тупий Скарбів у світі безліч, ...погляд коханих віч... Ось, що треба лише відшукати І не нехтувати й не втрачати... Забути гордість, цю дурну, Що позбавляє вранці сну, Що робить з нас холоднокровних Душею й серцем лиш потворних. Незалежні...а не смішно, Так, так - для розуму це втішно Невже, позбутися цього не можна Тому й душа завжди за нас тривожна Віддайся своїм почуттям... Це не розвага, твоїм життям Повноцінність.... Віднайди, її - найбільшу цінність! 13,12,2008 рік
Додав: Наташа (09.03.2010)
| Автор: © Наташа
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1832 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Звичайно, ще рано. Дякую.
klavysjka : Так влоно і є. Велике бажанн вижити й жити і віра, що ГОсподь почуж і вбереже.
virchi : У вірші показано не тільки жахи війни, а й силу віри. Молитви почув Бог і вберіг життя, що є найціннішим...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА