Пригадую у радості й журбі, Минувших літ прогнавши з серця втому, - Твої веселі очі голубі І усмішку із юності знайому. Не з вигадки являються мені Останнім часом спомини неждано. Я вже згорів у їхньому вогні, Та знов і знов спалахую в коханні. Воно в душі моїй не відцвіло І не зів’яло спекотливим літом. Твоїх цілунків сонячне тепло Із уст моїх не витер жоден вітер. Для тебе місце в серці приберіг, А у твоєму – примощуся скраю. Ходжу уперто в пошуках доріг До тих країв, де, певно, ти чекаєш.
Я сам так думаю, але спочатку потрібно зайняти плацдарм, а вже потім продовжувати проводити дії на всій території до повної перемоги. Теплі спомини зігрівають мою душу, Людмило, вони самі непроханими, але бажаними, гостями приходять до мене з минулого весь час. Як нам без них жити?..
Життя трохи навчило мене, Зоряно. Раніше хотілося всього та відразу, не завжди так виходило, як хотілося, бо, без розвідки та певної підготовки, атаки просто приречені на поразки, що часто й бувало, але минулі уроки чомусь навчили... Я вдячний тобі за коментар.
Теплі спомини зігрівають мою душу, Людмило, вони самі непроханими, але бажаними, гостями приходять до мене з минулого весь час. нехай так буде до останнього! 5!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
. 5
