Невдале побачення

Ой дівчино дорогая, не бійся зі мною
Залишитись на одинці, я тебе вмовляю.
Ми підемо у гайочок, квітів позбираєм
Ще й про тебе у тім ѓаю пісню заспіваю.

Пр́ошу вийди, я ж не варвар, не з дикого краю
Не скаженая тварина, тя не покусаю.
Буду лагідний з тобою, зігрію словами
Як не будеш ся брикати, то може й руками.

Ми пройдемось понад ставом, де верби похилі
На берізці де співають соловейки мило.
Приголубити умію тай поцілувати,
Та вилазь вже вража дівко, не сиди у хаті.

Я не вітер що гуляє, і тебе не кину,
Не залишу, як злиденну сирітку-дитину.
Буду ніжно гомоніти, палко обіймати,
Тебе певно не горнула так рідная мати.

Та чого ти така вперта, що ти си гадаєш ?
Я і гарний і розумний, трохи грошей маю.
Не покину тя, клянуся, щоб мя дзьобнув півень.
Хіба найду си другую. Ну то десь за тиждень.