Неначе склянка недопита Хмільного зрілого вина, - Мій погляд знову ненаситний До себе вабила вона. Впізнав у ній її одразу, Немов свою незламну тінь. Не обернулася ні разу, Коли пішла у далечінь. Мов незнайома перехожа, Від мене кинулася в біг Та, що на юність світлу схожа, Яку у пам’яті зберіг… 23.05.10.
Зустріч була із сусідкою у Вільнюсі. Я там зустрів дівчину зі свого будинку, довго дивилися один на другу, а розібралися тільки у Вишгороді, бо там далі поглядів справа не пішла...
Дякую тобі, Софіє. Я дуже шкодую про вчорашнє, але обов'язки сина у мене на першому місці.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
