Вітер стих в обіймах вишні. Вечоріє у саду. Терпеливо радість пишну У стіжку духм’янім жду. Материнкою і медом Сіно пахне і п’янить. Поглядаю з ожереду На стежинку кожну мить. Забарилася царівна На городі чи в хліві? Неспокійно серцю й дивно Розпашілій голові. Жовтим сяйвом оповитий, Місяць теж у самоті. Тільки біль несамовитий Він тримає взаперті. Не зітхає тихо в смутку Брат ніколи аніде... Ані видко, ані чутко, - Ну, чому ж вона не йде? Тільки що це? Звуки кроків Близько в шепоті отав, Чи здалося ненароком Те, що чути я бажав? Про свій стан сказать не смію, Здогадайтеся самі, - Наближається, біліє Хустка жданої у тьмі. - Здраствуй люба, вічно мила, Повна ласки і вогню! Дай твоє тремтливе тіло Я до серця пригорну! Поцілую спраглі губи Не один раз і не шість, - Ніжна знахідка і згуба, І життя свідомий зміст. Понесу тебе, солодка, Грішним думам навздогін, Під стіжок, де нас коротка Заховає сива тінь. Зблідне місяць ясноокий Соромливо угорі. Обіп’юсь жіночим соком До ранкової зорі. Оплетуся буйним хмелем, Як іще не знаєш ти… Вечори мої веселі, - Де ж вам ніченьку знайти?
Але все ж напишу про роздуми, які викликали у мене ці рядки: "Забарилася царівна На городі чи в хліві" Він її чекає у стіжку, а вона, бідненька, забарилася... А де? Та ще на городі, чи в хліві... Працює, значить? Ні, щоб літературний герой допоміг своїй милій, тоді б вона сама зацілувала і не шість разів, а скільки б душа забажала, та ще й, як писав пан Кузан, "у кожну букву"!
У хліві хай чоловік допомогає, а то якось незручно після тої допомоги почуватися буду! Згодний, що невесела картина намалювалася, проте нехай все так уже залишається...
Герой у стіжку недочекається коханки, а місяць, наче його брат, також насамотині - зійшов на небі, а зіроньки десь забарилися. Ось він і сумує мовчки на відміну від ЛГ, котрий про свої почуття розповідає вам. Лесю, подивися на назву вірша. Отже, автор має час у години вечорові для написання віршів, а хочеться більшого і не тільки вечорами у сутінках, а в темряві ночі, покритого для оточуючих пітьмою... Якщо не зрозуміла саме чого, то напишу тільки в приваті, бо тут соромлюся. Дякую.
Ой, ледве не пропустила! Добре, що я маю звичку шастати по минулих публікаціях! Скажу Вам так, Вікторе: це не просто красиво, як каже Алла, це - підручник по сексології (з елементами вправ по зваблюванню). І, якщо хтось із читачів не зрозумів, що таке "несамовитий біль"(і, уточнимо, де) або "обіп*юсь жіночим соком", значить... значить..., одним словом, не читають вони американських любовних романів - от що це означає!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
1
5!