Я тебе зустріну скоро Нетерплячу, гомінку Там, де в липні губить зорі Небо в заспану ріку. Там вилискує, як криця, В сяйві місячнім вода. Уночі вітрець вербицю Заколисує, гойда. Там люпин жовтогарячий, Пломеніє на воді. Там старенький крижень кряче, Ніби в роки молоді… Я тебе зустріну зрана Наодинці будь – що – будь. Тільки в липні ти, кохана, Про стрічання не забудь!
Алло! Якщо піджимають літа - дайте і простір і волю! Купуйте білет на поїзд, бажано в купе, там зручніше, і вперед в Умань! А наступного року - усі у Дрогобич!
Мене вже запрошували до Дрогобича, правда, але трохи не склалося. Бував у ваших місцях неодноразово, певно, приїду незабаром знову, адже там проживає рідня.
Вікторе, чудово, та вище й "земляк" по родичах!!!...А по лісах я "язиком" бігаю. Ось і на дачі не була рік. Чоловік сам якось обходиться. Добре, хоч терпить мої "охи"...
Чесно признаюся, що свої "охи" та "ахи" розтринькала по дорозі, поки читала відгуки (чи не відгуки!). Замість слів залишилось щось світле, сонячне, давно забуле. Прекрасно!
Прочитав коменти...НАШ сайт як велика і дружна родина, хоча розділять один від одного кілометри, а інколи і кордони, зразу починаєш думати кому ж адресований цей вірш? І не так важливо здогадаєшся правильно, чи ні? Головне, що адресат знає точно і безпомилково - це для нього написано...
Вікторе, прочитала про добродушливу атмосферу і усміхнулася: це спраді так, але мені Гнат таке повідомлення у приваті написав... Думаю, що якби він зустрів мене у житті, то пристрелив би, що йому рівень довіри понизила. Жаль чоловіка, ненависть мучить його...
Не сприймай близько до серця, не варто, хоч, розумію, що неприємно. Мені відразу не сподобалася його категоричність, невміння слухати і розуміти інших, таких людей важко переконати у чомусь, але і мовчати нам не слід.
Вікторе, прекрасно!!! Ви неперевершені у своїх віршах про кохання!!! Все ясно, просто, натхненно, ще й других надихає. А сайт дійсно, як велика дружня родина.
Ти прийди Ой ти мила,мила,мила, нетерпляча, гомінка. Серце ти мені розбила і висока і струнка. Ти прийди до мене зрана, там де плаває люпин. У липневу сукню вбрана Буду я, мов крижень той один.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Цікавість розриває 
