Валентинки

* * *

Заломились дороги. Стікаються обрії рвійно.

Небеса нависають над садом ампірно.

І сплітають дерева свої переможні обійми.

І полощеться вись в моїх жилах підшкірно.

Ці слова — неозвучені крила заручин.

Ці думки — нерозлущені бубки чекання.

Я тобі заплатив за холодні крижини відлучень.

Я в тобі розтопив остороги сакральні.

Підіймись над склепінням бентежних означень.

Заховай в задзеркалля свої поєдинки.

Ти тотожна печалі Кассандри. Одначе

Нам на душі лягли хризантем валентинки.