Давай помовчим Ми так довго не бачились І сутінки ці Як останнє побачення, Холодні і сірі Вже крадеться ніч Скоро не видно Буде облич В очах загориться Можливо при тому Брехня і лукавство Любові натомість Й розмова від тоді Не стане відверта Давай помовчим Тільки щиро поглянем Крізь сутінки сірі, Холодні тумани Бо правда при світлі В очах не вмирає А що є та правда Лиш серденько знає Давай помовчим Ми так довго не бачились Хто знає чи буде Іще в нас побачення
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
