Давай помовчим Ми так довго не бачились І сутінки ці Як останнє побачення, Холодні і сірі Вже крадеться ніч Скоро не видно Буде облич В очах загориться Можливо при тому Брехня і лукавство Любові натомість Й розмова від тоді Не стане відверта Давай помовчим Тільки щиро поглянем Крізь сутінки сірі, Холодні тумани Бо правда при світлі В очах не вмирає А що є та правда Лиш серденько знає Давай помовчим Ми так довго не бачились Хто знає чи буде Іще в нас побачення
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар. Знаєте, світ був таким, є і, мабуть, залишиться. Просто нам випала доля це зрозуміти і навчитися жити з цим. Історія, на жаль чи на щастя, циклічна, і в цій історії доля нашої країн
у Вас 
0
