Пронизуючи наскрізь серце, Стріла Амура пролетить. Так пристрасно і так відверто, Їх поєднає віща мить. Два погляди так мимоволі, Зустрінуться та не з проста. І об`єднаються їх долі, Усмішка вкриє їх уста. Чи будуть ці дві половинки, Назавжди разом, все життя? Чи вирішать це їхні вчинки? Чи може в долі майбуття? Так, все вже вирішила доля, Що щастя й радість нам несе. Але людині дана воля, І можна ще змінити все!
|