Нехай ручай розлук зміліє
Від серця віри й теплоти!
Хай щастя більше не посміє
Нас стороною обійти!
З криниці бажаних побачень
Черпни води надій мені, -
Що наяву тебе побачу
У почуттів моїх вогні.
Дощем цілунків змий з обличчя
Мого терпіння давній пил.
Стрічання наші таємничі
Вже маскувать не стало сил.
Богине снів моїх тривожних
І мрій солодких таїна, -
Налий у келих мій порожній
Кохання щирого вина!
|