| * * * Як промінь сонця поміж хмар,
Що владарем у небі став,
Я був в душі твоїй владар,
Я був коханим і кохав... Лиш теплий вітер там блукає,
Де наші мрії не збулись,
Де нас з тобою вже немає,
Й троянди дві переплелись... Той самий вітер, що колись
Твоє волосся розвівав,
Коли з зірок пісні лились,
А я у губи цілував... Лиш теплий вітер - подих ночі
Про наші мрії нагадає.
Вже стих мій біль, сухі вже очі;
І нас з тобою вже немає... 1999 p. * * *
| 
у Вас 
0
