Чи вже ж це вам судити про мене? Мене, якому вчора й нині І вічно скільки років не мине Мовчати в цій самотній домовині. Що вам до того хто я і куди? Яка різниця гарний чи поганий? Хтось в чорному по реквієм сюди До вас прийшов нежданий і незваний. Це неважливо я живий чи вмер Це не суттєво хворий чи здоровий І другорядне де і з ким тепер Поганий вигляд маю чи чудовий. Немає значення «як там мої діла?» Не мають сенсу плани і робота Байдужі пошуки в мені добра і зла Від мене в захваті, чи навпаки - нудота. Яким би я не був - я вас люблю Я вірю вам, нікчемний і незграбний Злий і підступний все від вас стерплю Вклонюся вам зухвалий і нахабний. Моя потворність вам не перейде І почуття це діло не заразне «Де я і хто я?» – я ніхто й ніде Все те що я - бридке і безобразне. Та є в мені щось більше ніж я сам Чудне незрозуміле неповторне Що надає сенс рухам і словам А білим поглинає чорне. І потопляє радістю сумне Низьке перекидає на високе Переплавляє ніжністю дрібне І робить все змістовним і глибоким. Все що в мені цікаве – тільки ти Що ж вам сама собою перейматись? Я не надовго, бо мені вже йти Ну а тобі, як завше – залишатись.
Який гарний твір! Хтів виділити що найбільше сподобалось, та не буду, бо прийдеться скопіювати до коментарів увесь твір... Тут тільки одна оцінка - відмінно! довіра +1
Сприймаю все, крім римування на початку вірша - мене і мине. Сам не раз користувався-грався цими словами при римуванні, але контекст був інший, тому й наголоси виконували іншу роль. В даному випадку - судити про мЕне, і - скільки років не мИне, вибачаюся, але рима відсутня. Вірш сподобався своєю відвертістю і щирістю, прямолінійністю і нахабністю, мабуть, такими й повинні бути вірші?..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар. Знаєте, світ був таким, є і, мабуть, залишиться. Просто нам випала доля це зрозуміти і навчитися жити з цим. Історія, на жаль чи на щастя, циклічна, і в цій історії доля нашої країн
у Вас 
0
х100
