* * * Холодний південний вітер приносив цілунки моря і з вуст ще незнаного щастя в уста ще незнаному горю. Краплини небесного ока хотіли очистить навічно, та я забував все і знову купався у бруді, як звично. Співало нічне мені листя, кохало мене сіре небо, а я, не знайшовши себе, даремно ховався від себе... 23-24.10.2004 * * *
|