| * * * У бровах, в легенях і пальцях,
в волоссі моєму інтимно,
стікаючи в закутки шкіри,
пануєш і пестиш нестримно.
Зриваючи одяг, цілуєш
пекучим, холодним, шаленим
в обличчя, у груди і серце
іздалеку вітром південним.
Повітря, насичене жаром,
у пристрасті спалює тіло,
борюся я з вітром думками,
та серце давно вже згоріло… Кохаюсь знесилений з вітром,
Люблю тебе навіть крізь простір,
Вмираю, в обіймах задушений,
Та мертвий ще більше кохаю,
Лечу над тобою на Південь,
І теплим дощем доторкнувшись,
потоками теж обіймаю… 09-12.02.2007 * * *
| 
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-