* * * У бровах, в легенях і пальцях, в волоссі моєму інтимно, стікаючи в закутки шкіри, пануєш і пестиш нестримно. Зриваючи одяг, цілуєш пекучим, холодним, шаленим в обличчя, у груди і серце іздалеку вітром південним. Повітря, насичене жаром, у пристрасті спалює тіло, борюся я з вітром думками, та серце давно вже згоріло… Кохаюсь знесилений з вітром, Люблю тебе навіть крізь простір, Вмираю, в обіймах задушений, Та мертвий ще більше кохаю, Лечу над тобою на Південь, І теплим дощем доторкнувшись, потоками теж обіймаю… 09-12.02.2007 * * *
|