Зорям – крапельки сну
і шматочки думок.
А вітрам –
розпашіле, гаряче лице.
Загубився? Знайшов?
Здогадався, що це -
лиш безжальної
долі моєї
урок?
У туманах нічних
мовчки зник
без вагань,
без вагітно-важких
кроків - тих,
що назад.
І без слів, що так часто
звучать невпопад
в порожнечі
несказаних ніжних
зізнань.
Ти в країну свою
теж самотньо пішла.
І нема вже листів
та вітрів-листонош!..
В лабіринті безкраїх
чужих огорож
ми згубили
останні краплини
тепла.
Ось кохання з долоні -
озимим зерном,
загубившись, засне,
щоб розквітнути знов
десь весною з під-снігу -
червоно, як кров -
не для мене
написаним щирим
листом...
Спасибі, друзі, за тепло і відгуки. Мені дуже приємна ваша увага! Щасти вам всім і творчого настрою! Залишайтеся собою - в житті та віршах
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
Залишайтеся собою - в житті та віршах 