В дорозі

Блукає в туманах холодної рані
Розбуджений промінь осінньої дня.
І нитки доріг пролітають в екрані
Переднього скла надстрімкого коня.

В обличчя духмянить паркою ріллею,
Що лине у далі розкиданих сіл.
І я пролітаю дорогу зорею
В розмасі пожовклих і змучених крил.

Летіть журавлі наді мною у вирій
В краї, де тепло і немає зими...
Я з ними тікаю - сьогодні ж бо, мила,
Відчув я холодність. Кохання мов сни -

Так швидко зникає в бурхливому русі,
Бо стільки принад, як спокуса манять.
Ти вже не кохаєш і ріже у вусі
Твоє "не люблю...", "його губи п"янять...".

У вирі коліс розлітається листя...
Дощ вдарить у скло, мов прозора сльоза...
Дорога, неси мене далі від місця,
Де вогник любові згорів, мов гроза...