Ніч. Гроза і Менестрель до знайомих йшов осель. Все по зорях,що світили і на голову мокви пустили. Я ніколи під час грози ,ба,навіть,в ніч глуху,не бачив зоряного неба.А йому повезло...
Менестрелю повезло - Він нещастям всім на зло Йшов в грозу під зорепадом, До коханої у владу, Не боявся блискавиці, Від любові аж іскрився... Відступили з неба хмари - Ось такі кохання чари!
Це реальна історія про реального закоханого Поета... А кохання в цій історії для ЛГ було лише стимулом для написання прекрасних віршів, ось таке життя...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️