Не вір мені, як в відчаї чи горі Тобі промовлю: ”Більш не приходи...”. Не вір у час відливу зраді моря – Воно до берега вертається завжди. Я знов сумую й пристрастю палаю І серце без вагань Тобі віддам. Я – наче хвиля, завжди повертаю, Щоб в ноги впасти рідним берегам. Я прагну доторкнутися до мрії, Крізь вир світів до неї вперто йду. Постань для мене берегом надії, Чекай мене: я хвилею прийду!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
