Гірська пісня Ностальгічно звучить твоя пісня, Що про гори, камінний праліс, А у пам’яті спогадом тисне Доторк дивних розплетених кіс... Пам’ятаю в очах твоїх темних, На вершині безхмарних небес, Я уздрів ніжний поклик таємний, Всю глибинь неосяжних чудес. У безмежжі квітуючих луків, В безкінечності гір, полонин, - Я тримав тебе ніжно за руки І літав у палітрі вершин.
|