Пробач що я не можу вкрасти сонце, І небо височіє наді мною, Всі мрії-квіти під твоє віконце, Зірвали сенс масштабу над собою. Я так кохаю свою дівчинку прекрасну Я б на дорозі цілував її сліди А мої очі темні і нещасні, Осліпли вже від сліз й не бачать мрійні сни.
|