Поїзд,колія,вокзал А за вікном усе нові міста Усе,в що вірив,знав і пам'ятав Залишив минулим літам А твій вагон несеться мов дракон летючий Відносить у нове життя Та смуток чомсь пекучий Прискорює серцебиття... Неспокій душу огортає Не знаєш чи правильно зробив Ти мов птах,що у вирій відлітає, А вдома щось кохане залишив... Ти їдеш,щоб старе забуте Нове зустріти на шляху Твою зупинку хочеться минути Проїхать станцію твою. Несеться поїзд,несеться в даль Й мене несе разом з собою Мені уже себе не жаль, Я більше не живу журбою!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Дякую Вам щиросердечно за оцінку і відвертість у коментарях! Вкотре пересвідчуюсь, що пишу те і так, що воно торкається струн людських душ і сердець. Хоч багатьом так, наче кіл в оці, що всі мо
klavysjka: Я безмежно Вам дякую за такі глибокі правдиві коментарі! Ви насправді побачили і відчули до глибини душі те, що я описала, що я хотіла сказати своїм словом.
klavysjka: Щиро дякую! Це автобіографічний твір. Все дуже прсто. Я слова свого чоловіка переклала на аркуш паперу поетичним словом.Кохайте і будьте коханими!
у Вас