ШЛЯХИ
Під вічним тягарем життя важкого ноші,
Зігнувшись від проблем, іду в пітьму віків.
Ні всі скарби у світі, ані найбільші гроші,
Ніколи не замінять мені моїх шляхів.
Іду крізь вічну зиму, через сніги і гори,
Іду у ранню пору і в час сріблястих скронь.
Іду крізь вир стихії, де є журба і горе,
В дорозі зігріває лише душі вогонь.
Знайду свою дорогу до неба-небокраю,
Знайду свою вершину, що буде лиш моя.
Через роки і терня шляхи свої здолаю,
Які подарувала життєва течія.
Знайду свій шлях до того, хто
долею обраний,
І щастя храм збудую, нехай поможе Бог!
Хоч шлях, яким ітиму, для мене ще
незнаний,
Та ми його з Коханим збудуємо удвох! 2000р.
| 
у Вас 
0
