МОЇ ШЛЯХИ

                    ШЛЯХИ

Під вічним тягарем життя важкого ноші,

Зігнувшись від проблем, іду в пітьму віків.

Ні всі скарби у світі, ані найбільші гроші,

Ніколи не замінять мені моїх шляхів.

Іду крізь вічну зиму, через сніги і гори,

Іду у ранню пору і в час сріблястих скронь.

Іду крізь вир стихії, де є журба і горе,

В дорозі зігріває лише душі вогонь.

Знайду свою дорогу до неба-небокраю,

Знайду свою вершину, що буде лиш моя.

Через роки і терня шляхи свої здолаю,

Які подарувала життєва течія.

Знайду свій шлях до того, хто долею обраний,

І щастя храм збудую, нехай поможе Бог!

Хоч шлях, яким ітиму, для мене ще незнаний,

Та ми його з Коханим збудуємо удвох!

 2000р.