Цвіт пізній в вечірнім саду.

Привіт !

Я твій тихий світанок,
Невипита крапля дощу,
Я твій несполоханий ранок,
Цвіт пізній в вечірнім саду.
А хочеш, ще стану туманом,
Росою тебе освіжу,
Медовим цілунком духмяним
Уста твої ніжні торкну.
Промінчиком  лагідним стану,
На вроду спогляну твою,
То вітром грайливим нагряну
У пору нестерпно-жарку.
Чи стану далеким, як зорі,
Солодким мереживом сну,
Краплиною щастя у тобі,
Струмочком кохання зійду.
В блакитно-небеснім узорі
В долоню твою упаду,
В любові з тобою і в горі
Земну цю дорогу знесу.
Бо ти, ти у мене єдина,
Одна в цілім світі така.
Лебідко кохана, тужлива,
О сестронько вірна моя.
А я — є твій тихий світанок,
Невипита крапля дощу,
Я твій несполоханий ранок,
Цвіт пізній в вечірнім саду.