Вже більшість про це і не мріє...

У шлюбі кохання росте,

Щодня набирається соком,

Відходить в минуле пусте,

І хочеться звершень щороку.

Не правда, що будні гнітять,

Брехня, що сім’я набридає,

Коханий уникне проклять,

Кохана не тне, не ридає.

Найкраща дружина не та,

Що буде свій курс диктувати,

А та, хто і ум, і вуста

Спроможна щодня дивувати.

Не йдеться про патріархат,

Пишу я про мудрість взаємну,

Бо скільки не мали б ви хат, -

В палаці без мудрості темно.

Не в день урочистий, не в ніч

Ви мудрими зможете стати:

Чийсь приклад потрапить до віч,

А хтось, коли чутиме «тато».

Іще один шлюбний секрет –

Взаємна невтомна довіра,

Без неї сімейний портрет

Зітліє у ревнощах звіра.

То ж пару свою не томіть,

Не дайте піти ейфорії,

Ви здатні увічнити мить,

Вже більшість про це і не мріє…